Його історія почалась в 1786 році, коли імператор Австро-Угорщини Йосип ІІ заборонив поховання на території міста. Ще в ХVI ст. тут ховали людей, які померли від чуми. На кладовищі упокоєні як звичайні городяни, так і представники вищих станів. Тому зараз надгробні плити цих людей є історичними пам'ятками різних століть. Пізніше стало престижним бути похованим на Личаківському кладовищі, тому далеко не кожна людина могла поховати тут своїх рідних. У хрущовські часи, для того щоб поховати тут когось, потрібен був певний дозвіл. Ховали в той час на Личаківському кладовищі державних чиновників. У архітектурну манеру кладовища привнесли дисбаланс пам'ятники часів СРСР. Надгробки у вигляді прямокутників і червоні зірки не вписувалися в колишній стиль.
Тут є як поховання другої половини ХІХ ст., так і старовинні могили, що збереглися з моменту заснування некрополя. У ХІХ ст. часто пам'ятники створювали імениті скульптори. Близько багатих людей будували величезні склепи. Наприклад, тут є усипальниця родини Барчевського, виконана в псевдовізантійському дусі. Під час Другої світової війни купол склепу у вигляді чаші пошкодився, і тепер з нього росте дерево. Єпископ Самуель Стефанович під час важкої хвороби замовив для себе пам'ятник. Але скоро поправився і прожив ще 30 років, продовжуючи доглядати за своїм надгробком.
В цілому на території кладовища близько 500 пам'ятників і більше 300 тис. могил.
Львівська область, вул. Мечникова, 33, Львів
49.832446 | 24.056134
Щодня з 9:00 до 18:00
За підтримки
Проект реалізовано у співпраці з Google в рамках кампанії «Цифрове перетворення України»
Використання матеріалів сайту і копіювання інформації без письмового дозволу заборонено.©2017—2021 Мандруй Україною. Всі права захищені. Зроблено в студії Jam Digital