Цитадель Батуринської фортеці

Цитадель Батуринської фортеці

У 2008 році (з березня по листопад) на території Цитаделі Батуринської фортеці відтворено 11 об’єктів:

1. Головна замкова в’їзна вежа – дерев’яна, проїзна, з брамою, шестистінна, чотириярусна, з горішнім бойовим ярусом. Висота – 28 м.

2. Північна замкова башта – дерев’яна, “глуха”, шестистінна, триярусна, з горишнім бойовим галерейчастим ярусом, покрівля наметова. Висота – 15,5 м.

3. Південна замкова башта – дерев’яна, чотиристінна, триярусна з горішнім бойовим ярусом. Висота – 17,8 м.

4. Оборонна стіна – дерев’яна триярусна, з брусів у вигляді клітей – городень. Поділяється на два прясла, у центрі – Головна в’їзна вежа, на флангах – Північна і Південна вежі, в яких містяться господарські і інженерні служби. Висота – 8,6 м., довжина – 155,6 м.

5. Гетьманський будинок – мурований, одноповерховий, з ганком, декоративними фронтонами та мансардовим приміщенням. Служив офіційною резиденцією гетьмана та урядовою канцелярією. За розплануванням повторює тип української хати “на дві половини” (з сіньми та кімнатами-світлицями обабіч). Архітектурний декор фасадів, декоративно-побутове опорядження кімнат вирішено в традиціях української народної архітектури доби бароко. Репрезентує житло козацької старшини та приміщення урядових установ Гетьманщини. У відбудованому Гетьманському будинку на Цитаделі тривають роботи з музеєфікації, що дасть унікальну можливість наглядно продемонструвати умови життя та діяльності українських гетьманів в кінці ХVІІ – на початку ХVІІІ ст. Висота -12,2 м., площа – 180,4 м.

6. Замкова церква Воскресіння Господнього – дерев’яна, тридільна, однобанна, з мурованим підземним приміщенням – криптою. Церква діюча. Архітектурний декор, інтер’єри та культове опорядження храму вирішуються в традиціях української народної архітектури доби бароко. Підземне приміщення використовується, як крипта, де поховані останки захисників та жителів Батурина, що загинули в 1708 році. Висота – 16,4 м., площа – 60, 2 м.

7. Скарбниця – мурована, двоярусна, зі склепінчатим льохом-підвалом. Призначалася для зберігання державного скарбу, коштовностей, клейнодів. За прототип взято пам’ятку архітектури, полкову скарбницю початку XVІІІ ст. в місті Прилуки на Чернігівщині, що уособлює традиційний тип скарбниць XVII – XVIII ст., вирізняється гармонійними пропорціями, компактністю, лаконічним архітектурним декором. Нині використовуєтся, як експозиційне приміщення – ідуть роботи зі створення музею «Скарбниця». Висота – 6,65 м., площа – 27,5 м.

8. Криниця – дерев’яна альтанка з наметовим перекриттям над криницею і корбою має підйомний механізм. Відтворено за зразками фортечних і монастирських криниць України XVII – XVIII ст. Глибина до води – 29 м.

9. Рів – відділяє територію замку від міста. Використовується як експозиційний об’єкт. Відтворено за даними археологічних досліджень Батуринської фортеці, що визначило розміщення й габарити рову. Глибина – 7,4 м.

10. Замковий міст – перекинутий через рів до Головної в’їзної вежі, дерев’яний. Відтворений за кресленнями фортечних мостів Гетьманщини ХVII -ХVIII ст.

11. Палісадова огорожа – розташована по схилу гори.