Хоч офіційною датою його заснування вважається 1839 рік, ідея створити університетський сад, який буде науковою базою Університету Святого Володимира (зараз Університет Шевченка) на пустирі з пагорбами та ярами виникла ще за п’ять років до того і належала архітектору Беретті, під керівництвом якого було зведено будівлю Університету. Основну колекцію рослин завезли із кременецького ліцею, збудували оранжерейний комплекс, розбили тераси, які збереглися до нашого часу.
У 1908-1913 роках, до того як було закладено зоопарк на проспекті Перемоги, на території саду знаходився зоосад.
Протягом 21 року з 1914 по 1935 рік директором ботсаду був академік Фомін, який разом з працівниками саду у важкі часи громадянської війни зміг зберегти ботанічний сад, взимку, коли кияни рубали дерева, щоб зігрітися, працівники саду рятували теплолюбові рослини власними ковдрами. Після смерті Олександра Фоміна ботсад було заслужено названо на його честь.
Зараз парк розділено на дві частини — паркову та наукову. Вхід до паркової зони вільний у будь-яку пору року, особливо тут красиво, коли квітнуть магнолії, рододендрони та тюльпанові дерева. До наукової частини саду також можна потрапити, але в супроводі співробітника ботсаду, для цього треба просто зателефонувати і домовитися про екскурсію. А екскурсії тут різні і надзвичайно цікаві, наприклад, вечірні до водних оранжерей, де можна побачити і лотоси, і орхідеї, і вікторію амазонську, і навіть піраньї.
Можна побувати у 32 метровому кліматроні, тропічному царстві ботсаду з величезними і не дуже пальмами, яких тут налічується більше ніж 60 видів. Гордістю саду також є колекція сукулентів та кактусів, серед яких самим незвичайним є «принцеса ночі».
Гуляючи парковою частиною можна побачити за бетонним парканом будинок, який явно не має відношення до ботсаду, це секретний об’єкт К2 часів СССР, який зараз втратив своє стратегічне значення.
Київська область, вул. Симона Петлюри, 1, Київ
50.443270 | 30.504312
Максим Чабанюк
Ира Ремез
Анастасія Коваль
Ksy Ky
Danil Velichko